Нехай видима простота велосипедного колеса нікого не обманює. Насправді воно має велику кількість технічних параметрів, які визначають його експлуатаційні та споживчі характеристики. Щоб усвідомлено і раціонально підійти до питання вибору, треба досконально розібратися, які велосипедні колеса бувають взагалі, і які їх основні характеристики.
Вибір розмірності велосипедного колеса
Україна в останні роки стала місцем імпорту велосипедів з усього світу, з усіма можливими їх конструкційними особливостями, через що питання «який розмір колеса вибрати для свого велосипеда?» набув особливої гостроти. Найперша справа для велосипедиста – розібратися, колесо з якими розмірами вибрати (підібрати) для свого велосипеда. Якщо помилилися з розмірами, то воно або взагалі не стане на своє посадкове місце (якщо суттєво більше за розмірами), чи виглядатиме дуже безглуздо (якщо воно суттєво менше).
У велосипедних коліс (у зборі) є два визначальних розміри:
- Загальний діаметр, який включає посадковий діаметр обода плюс висоту покришки. Цей діаметр суворо узгоджується з геометричними параметрами велосипедної рами, а саме – висотою передньої вилки та заднього пера. Знаючи розмір та особливості конструкції своєї велорами, можна вибрати діаметр колеса для свого велосипеда, який йому найкраще підійде.
- Ширина покришки. Якщо ширина колеса (покришки) більша за відстань між ногами передньої вилки та пера велосипедної рами, то таке колесо просто туди не зайде.
По діаметру велосипедні колеса бувають (у дюймах):
- 10″, 12″, 14″, 16″ — для дитячих велосипедів;
- 18″, 20″ — для дитячих, підліткових та складаних велосипедів;
- 24″ - для підліткових, ВМХ байків;
- 26″ — для підліткових та міських велосипедів, старий розмір для гірських маунтинбайків;
- 27,5″ — новий «універсальний» розмір для дорожніх, туристичних, спортивних велосипедів (МТВ та велогібриди);
- 28″ — старий «універсальний» розмір для дорожніх, туристичних, міських велосипедів, спортивних шоссерів та велогібридів;
- 29″ – для гірських МТВ – «найнерів».
По ширині велосипедні колеса ( покришки) бувають:
- вузькі 18 - 25мм (1') - застосовуються переважно на гоночних шоссерах;
- середньорозмірні 25-37мм (1' - 1,5') - застосовуються на дитячих, дорожніх, прогулянкових, міських та туристичних велосипедах;
- широкі 35 - 57мм (1,4' - 2,25') - застосовуються на спортивних гірських МТВ байках;
- надширокі 75мм (3 дюйми) і більше — на всюдихідних фетбайках.
Вибір матеріалу колісного обода
За матеріалом виготовлення, обода велосипедного колеса бувають:
- Сталеві. Це далеко не завжди погано. Для велоспортсменів сталеві велоколеса звичайно будуть важкуваті. Але обіддя, виготовлені з гарного пружного хрому — молібденової сталі («хромолі») мають низку цінних якостей: бюджетність, високу міцність, ремонтопридатність. Ви скажете — «А схильність до корозії? » На це відповімо — «А треба за своїм велосипедом стежити, вчасно чистити та змащувати».
- Алюмінієві. Найбільш ходовий матеріал на спортивних велобайках аматорського рівня (МТБ, гібриди, шосери). Алюміній набагато легше сталі, а отже, з такими колесами велосипед швидше «бігає». Але, як недолік, цей матеріал досить жорсткий і тендітний (при ударах може тріснути або відламатися), а також має низьку ремонтопридатність.
- Магнієві та титанові. Такі матеріали також легкі, як алюміній, але не мають його недоліків. Вони набагато дорожчі за ціною, застосовуються в колесах професійного рівня.
- Карбон, або вуглепластик - мрія просунутого велолюбителя. Поєднує в собі дуже малу вагу та високу міцність. Застосовується, як правило, у виробах професійного рівня, ціна яких є дуже високою.
Інші важливі параметри колісного обода
Крім матеріалів виготовлення, масогабаритні та міцнісні характеристики колісного обода задаються і його конструкцією. За конструкцією вони бувають:
- звичайні, одинарні. Найпоширеніший варіант, який підійде для велосипедів, які експлуатуються в дбайливих умовах — дитячих, дорожніх, трекінгових, прогулянкових велосипедів, сітібайків.
- посилені подвійні, і навіть потрійні. Потрібні для велосипедів, які зазнають серйозних навантажень. Зазвичай це спортивні гірські маунтинбайки, кросові велогібриди, вантажні туристичні велосипеди.
Пістонований алюмінієвий обід. Це такий колісний обід, в якому отвори для колісних спиць захищені втулками - пістонами. Такий захист потрібний для запобігання «виламування» крихкого алюмінію оголовками спиць. Якщо ви все-таки купуєте не сталевий обід, а алюмінієвий, подбайте, щоб він був пістонований. Це, звичайно, обійдеться дорожче, але воно того варте.
Вибір конструкції шини
Найбільш ходові серед велолюбителів велосипедні шини по конструкції бувають:
- клінчерні (застосовуються разом з велокамерою) — найпоширеніший тип; поєднують у собі прийнятні ходові, експлуатаційні якості та високу ремонтопридатність;
- безкамерні — мають більш високу стійкість від проколів та порізів, забезпечують можливість їх ремонту без бортування колеса; але через порівняльну легкість деформування колісного обода, важко забезпечити їх герметизацію.
Вибір протектора шини
За типом протектора велошини розрізняються:
- «Сліки» — мають гладку поверхню з водовідвідними канавками. Характеризуються чудовим накатом на рівній дорозі, використовуються для швидкісної їзди на шосе або велотреку. Але мають незадовільну прохідність по бруду, сипучих ґрунтах, знижену стійкість при бічному ковзанні на мокрій поверхні. «Напівслики» — усереднені універсальні велопокришки для режиму їзди «шосе/легке бездоріжжя». Мають гладкий «ліковський» центр та розвинені ґрунтозачепи на бокових сторонах. Як і всі «багатоцільові», є компромісом — показують прийнятні (але не максимальні) швидкісні та позашляхові якості, які підійдуть багатьом вело любителям.
- Позашляхові - відрізняються розвиненим (як правило - негативним) протектором, жорсткою та напівжорсткою гумою. Мають хороші показники зчеплення з вологим, сипучим ґрунтом, щебенем. Застосовуються переважно на спортивних маунтинбайках для позашляхової їзди. На рівній трасі показують невисокі швидкісні якості, збільшують енерговитрати на педалювання.
