Умови експлуатації велосипеда взимку
По закінченню теплого весняно-літнього сезону багато велолюбителів ставлять свої велобайки 'на прикол', або на зимове зберігання. Але також чимало велосипедистів продовжують експлуатувати свої велосипеди і в осінньо-зимовий період.
Але в чому особливість осінньо-зимового періоду експлуатації велосипеда? Він характеризується:
- низькими, переважно мінусовими температурами навколишнього повітря, які знижують ефективність мастила у вузлах (підшипниках) тертя та кочення, погіршують експлуатаційні якості та живучість гумотехнічних виробів, а також потребують “утеплення” самого велосипедиста;
- погіршення умов зчеплення коліс з дорожнім покриттям (щільний накатаний сніг, ожеледь), що знижують безпеку їзди;
- практично постійним контактом вузлів і деталей велосипеда з вологою у вигляді снігу, льоду, талої води, яка як у рідкому, так і завмерлому твердому стані негативно позначається на їх живучості;
- багатою на дорогах антизледенювальної “хімії” (застосовується дорожніми службами), яка викликає посилену корозію металевих (як сталевих, так і алюмінієвих) деталей конструкції.
Як відомо, при зміні умов експлуатації, потрібна відповідна підготовка техніки до умов, що змінилися. Як і будь-яка інша дорожня техніка, велосипед має свої особливості підготовки до зимової експлуатації.
Сезонна заміна мастил
Зважаючи на загусання технічних змащувальних матеріалів при мінусових температурах, а також утворення в процесі активної літньої експлуатації водно-масляних сумішей у деяких закритих вузлах тертя, всі старі “літні”, відпрацьовані мастила на велосипеді потребують заміни на свіжі. При цьому в зимовий час на велобайку категорично не рекомендується застосовувати консистентні мастила (солідол, літол-24 та інші), які у всіх (розбірних обслуговуваних) вузлах тертя слід замінити на рідкі: будь-яке моторне (але краще спеціалізований зимовий сорт) або машинне (веретенне) ) олія.
Сезонну заміну мастила необхідно провести: у картковому вузлі, колісних втулках (особливо в планетарній КПП), у підшипниках педалей, підшипниках кермової стійки, механізмах перемикачів передач відкритої трансмісії. Також доцільно це зробити на підсідельному штирі та у вузлі кермового виносу.
Заміну мастила проводити шляхом розбирання вузла, промивання його деталей мильним миючим розчином або гасом (уайтспіритом), наступний крок просушування, нанесення на них шару свіжого чистого мастила (пензликом, промасленим ганчірком), зі зворотним його збиранням. За наявності в конструкції закритих (необслуговуваних) підшипників або цілих збірних вузлів (картриджні каретки, колісні втулки), в них операцію із заміни мастила проводити не потрібно.
Велосипедний ланцюг - особливо відповідальний вузол велосипеда. У ході сезонного обслуговування її необхідно ретельно промити в жирній (паливній) гасі, дизпаливі або уайтспірит, після чого насухо не протирати. Змащувальних властивостей залишків гасу або диспалива цілком достатньо для експлуатації велоланцюга в зимовий час. При промиванні ланцюга сухим уайтспіритом знадобиться його легке змащування машинним або моторним маслом (пензликом або промасленим ганчір'ям).
Особливо уважно і обережно слід підійти до сезонної заміни мастила у вузлах тертя гальмівної системи. Категорично не можна допускати попадання масел на поверхні фрикційної пари, що безпосередньо забезпечує гальмування: колодка/обід гальм v-brake, колодка/ротор у системах ободних гальм.
Заміна велопокришок, догляд за шинами
В умовах негативних температур пружні гумотехнічні вироби мають тенденцію тверднути, “задубівати”, внаслідок чого збільшується їхня крихкість, ламкість, знижується міцність та якість зчеплення з дорожнім покриттям. Крім того, сніг та лід мають тенденцію швидко забивати частий та дрібний протектор дорожньої покришки, зводячи його ефективність до нуля.
У зв'язку з цим, при підготовці до зимової експлуатації звичайні (літні) велошини вимагають заміни на спеціальні зимові: з більш м'якою гумою (яка менше задубує на морозі), шиповані (зі змінними) сталевими шипами) або з глибоким і рідким (негативним) протектором, на кшталт шин для спортивних гірських маунтинбайків.
З переходом від плюсової кімнатної до мінусової вуличної температури тиск холодного (охолодженого) повітря в шинах помітно знижується. У зв'язку з чим у зимовий час підкачувати та вимірювати тиск у велокамерах слід лише на вулиці.
Налаштування амортизованих вилок
При мінусових температурах навколишнього повітря дуже істотно змінюються умови роботи амортизованих вилок спортивних хардтейлів і двопідвісів: «задубіває» еластомерний пружний елемент (на бюджетних пружинно-еластомерних моделях), підвищується щільність повітря його внутрішній тиск (для пневматичних та пневмо-олійних виделок), загусає масло, сповільнюється швидкість його перепускання через клапани та штуцери (для масляних виделок та демпферів). Тому, при переході на зимовий період експлуатації, велосипедні амортизаційні вилки вимагають відповідного налаштування (де воно передбачено), відповідно до особливостей конструкції та розпоряджень (інструкції) виробника.
Заміна педалей
В умовах великої кількості вологи, снігу та льоду контактна поверхня звичайних педалей – «топталок» має тенденцію забиватися, обмерзнути, в результаті чого педалі стають слизькими, і зимове катання на такому велосипеді стає небезпечним. Тому, під час підготовки до зимового сезону звичайні плоскі «топталки» переконливо рекомендується замінити на шиповані спортивні або, якщо дозволяє бюджет, на контактні.
Підготовка місця зимової стоянки (зберігання) велосипеда
Дощової осені або морозної зими цілодобово крутити педалі свого велобайка - не вийде. У той же час, як влітку, надовго залишати велосипед на стоянці просто неба в осінньо-зимовому сезоні категорично не рекомендується: мороз і волога (конденсат, лід) досить швидко приведуть в непридатність лакофарбове покриття рами, розтріскаються гумотехнічні вироби (покришки, грипси та ін.), крижані пробки міцно «прихоплять» погано змащені вузли обертання та ковзання.
У зимовий час допускається короткочасне зберігання велосипеда під навісом або в неопалюваному приміщенні (гаражі, сарайчику). Такі умови зберігання убезпечать техніку від атмосферних опадів (дощу або снігу), але не врятують від водяного конденсату, що осідає на металевих поверхнях при перепадах температури. Найкращим місцем короткочасного зберігання велосипеда в зимовий час буде опалювальне приміщення, в якому підтримується плюсова температура: коридор або передпокій (квартири), теплий гараж або комора, господарське приміщення на роботі.
Утеплення велосипедиста
Безперечно, велосипедне катання у традиційному вуличному зимовому одязі – важких шубах, пальто, куртках, чоботях – буде недоречним, незручним, а то й просто неможливим. Водночас, умови зимового велосипедного катання вимагають відповідної термоізоляції організму велосипедиста.
Тому спеціально для умов осінньо-зимового катання на велосипеді існує спеціалізований зимовий велоодяг: зимові велокуртки, велокофти, велоштани, велоботинки. Цей тип одягу забезпечує як необхідний ступінь термоізоляції, так і необхідну свободу рухів велосипедиста. Кожен велоаматор, який на своєму велобайку планує кататися і в зимовий час, і хоче це робити з максимальним комфортом, повинен мати (придбати) комплект спеціалізованого зимового велоодягу.
Впевнені, що при повному і точному дотриманні даних рекомендацій щодо переведення велосипеда на осінньо-зимовий період експлуатації, будь-якому велосипедисту практично гарантована безпечна і відносно зручна велосипедна їзда в холодну пору року. У той же час, ці рекомендації спрямовані на збільшення живучості вузлів та деталей велобайка, на продовження їх термінів експлуатації. Навпаки, ігнорування рекомендацій, спроби вступити в зимовий катальний велосезон непідготовленим, на літньому технічному ресурсі – загрожують велосипедисту появою істотних ризиків на дорозі, виникненням характерних зимових поломок, істотним зниженням технічного ресурсу окремих вузлів і деталей велосипеда.
